Нацбанк пояснив, чи збиратиме дані про всі операції з банківських карток українців

гроші і картка

Національний банк збиратиме дані та контролюватиме усі операції українців із банківськими картками — новини із такими заголовками у низці ЗМІ змусили українців жваво обговорювати те, як влада вчергове "хоче залізти їм у кишеню".

Проте у НБУ запевняють: інформація про те, що він збиратиме дані про всі платежі фізичних осіб, не відповідає дійсності.

Не про те йдеться

Як пояснили на запит ВВС Україна в НБУ, у листі до банків з вимогою надавати інформацію про карткові операції, який цитують ЗМІ, "не йдеться про фізичних осіб" — тобто і звичайних українців, і навіть ФОПів.

"Запитувані дані не передбачають збору інформації, персональних даних фізичних осіб", — запевнили в НБУ.

Там нагадали, що ще від грудня 2022 року НБУ періодично отримує узагальнену інформацію від банків "виключно щодо суб’єктів господарської діяльності, надавачів платіжних послуг-юридичних осіб, які користуються послугами банків з електронної комерції".

Власне, поширений у ЗМІ лист став нагадуванням про цю практику.

В НБУ також звернули увагу, що першим цей уточнюючий лист оприлюднив "підсанкційний проросійський ресурс "Страна.юа" з провокаційно недостовірною його інтерпретацією".

В НБУ кажуть, що майже півроку вже діє подібний збір інформації. Це дало змогу виявити проблеми на тих сегментах тіньового ринку, де користуються не традиційною готівкою, а такими інструментами електронної комерції, як банківські картки. Зокрема, в нацбанку наводять приклад обслуговування діяльності нелегального грального бізнесу.

Контроль за такими операціями дає змогу зупиняти відмивання коштів та отримувати більше податків, кажуть в НБУ.

Там також кажуть, що за перші п’ять місяців 2023 року від грального бізнесу до бюджету надійшло понад 2,3 млрд грн, тоді як за весь 2022 — лише 731 млн грн, а за довоєнний 2021 — взагалі 205 млн₴

При цьому, зазначають в НБУ, переломний момент настав у грудні 2022, коли й запровадили той моніторинг, який викликав такий ажіотаж зараз. Тоді від грального бізнесу надійшло одразу 202 млн податків — третина від загальної суми за рік.

Коли влітку 2020 року переважно за підтримки фракції "Слуга народу" Верховна Рада схвалила узаконення грального бізнесу, ініціатори закону передбачали, що це даватиме в бюджет не менше 5 млрд грн доходів щороку.

Закручування гайок чи наведення порядку?

Минулого тижня користувачів соцмереж також занепокоїло повідомлення про те, що буцім-то волонтерів змусять сплатити податок на дохід з благодійних пожертв, отриманих на персональні картки.

Тоді розбиратись у ситуації довелося робити міністру фінансів Сергію Марченку, який написав у фейсбуці, що "жодних податків з тих товарів, які передаються ЗСУ, сплачувати не потрібно".

Він також наголосив, що "ті волонтери, хто офіційно ведуть свою діяльність для допомоги армії — не сплачують ЖОДНИХ податків!", пообіцявши, що уряд розгляне і змінить постанову, якою визначається перелік того, що волонтери можуть купувати для армії.

Наприкінці тижня уряд дійсно розширив той перелік.

Проте оглядачі зазначають, що прискіпливіший контроль над фінансовими потоками в Україні є вимогою міжнародних партнерів України, завдяки коштам яких Київ нині фінансує половину бюджетних видатків — власне, все, що не стосується оборони.

А на величезні видатки на оборону має знаходити кошти самостійно в економіці, яка за минулий рік скоротилася на третину.

З червня українці платитимуть значно вищі тарифи за світло, і далі підвищення тарифів, очевидно, стосуватиметься й водопостачання.

Наприкінці травня Верховна Рада схвалила за основу законопроєкт, який передбачає повернення до довоєнних податків для тих, хто користується спрощеною системою оподаткування, яка за час війни, фактично, поширилася на весь бізнес.

А з 1 липня повернутися на довоєнний рівень має також і оподаткування пального.